Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
9 листопада - День української писемності і мови. Це свято було встановлено Указом президента України від 6 листопада 1997 року, № 1241/97, за підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку суспільства, і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мифодія. Це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам'ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.
Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбулися на його очах. Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.
А наша прекрасна мова - солов'їне слово - витворена славними пращурами, виплекана національними світочами думки та духу, увібрана нами з материнським молоком, не може і не повинна бути ущемленою і зацькованою, спаплюженою і розчавленою нині - в самостійній Українській державі...
З метою поглиблення знань користувачів про винекнення писемності, історію та розвиток української мови, показати її красу та багатство, розкрити необхідність мови в житті людини, виховання почуття національної гідності, поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови, в бібліотеці підготовлена викладка літератури "У рідному слові мелодія сонця крилата".
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розради нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.
Комментариев нет:
Отправить комментарий